Портфоліо

Щоб переглянути портфоліо, тисніть Детальніше...

Відкрите семінарське заняття з дисципліни «Культурологія»

Викладач вищої категорії, методист Дума Ярослава Михайлівна  провела відкрите семінарське заняття з дисципліни «Культурологія». Тема заняття, «Домашні промисли та ремесла», була розкрита в ході обговорення студентами своїх доповідей, зокрема студенти групи ВПР-201 розповідали про рибальство, мисливство, бджільництво, гончарство та інші народні промисли. Під час заняття студенти виконували тест «Хто ви в даному житті?», розв’язували цікавий термінологічний кросворд, переглянули відеофільм «Народні промисли та ремесла України». Основною метою заняття було розширити знання студентів про культуру населення України ХІХ-ХХ ст., виховувати любов до своєї Батьківщини, її народу, вчитися повсякденно цінувати життя, дотримуватися правил культури поведінки.

Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь віки...

9 березня 2016 року Україна відзначила 202 роки від дня народження Тараса Шевченка. Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ.

День рідної мови

     Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.
     Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
     Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
      Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!