Стилі сучасної української літературної мови
- Поняття функціонального стилю. Стилістична диференціація української літературної мови.
- Призначення, основні ознаки й мовні засоби розмовно-побутового стилю.
- Науковий стиль: основні ознаки, мовні засоби.
- Призначення, основні ознаки й мовні засоби художнього стилю.
- Публіцистичний стиль: основні ознаки, мовні засоби, підстилі.
Однією
з ознак літературної мови є наявність розгалуженої системи стилів.
Стиль – це різновид мовлення, що обслуговує певну сферу суспільної
діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й
використання мовних засобів.
В
українській літературній мові традиційно виділяють п’ять функціональних
стилів: 1) офіційно-діловий; 2) науковий; 3) публіцистичний; 4)
художній; 5) розмовно-побутовий, також виокремлюють епістолярний та
конфесійний стилі мовлення.
Розмовний стиль. Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побуті, у родині, на виробництві.
Основне
призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, живого
обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і
побутових стосунків.
Основні мовні засоби:
емоційно-експресивна лексика;
прості, переважно короткі речення;
наявність фразеологізмів, діалектизмів, просторічна лексика, вигуки тощо.
Художній стиль.
Найбільший і найпотужніший стиль укр. мови, його можна розглядати як
узагальнення і поєднання усіх стилів. Широко використовується у творчій
діяльності, різних видах мистецтва, у культурі, освіті. Крім
інформаційної, покликаний виконувати насамперед естетичну функцію.
Основні ознаки:
образність;
зображувальність (тропи: епітети, метафори),
відсутня певна регламентація використання засобів, відсутні будь-які приписи;
визначальним є суб'єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття автора).
Основні мовні засоби:
наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої;
використання емоційно-експресивної лексики;
широке використання різноманітних типів речень тощо.
Науковий стиль. Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.
Основне
призначення – викладення результатів досліджень про людину,
суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, істинності теорій,
класифікація і систематизація знань.
Основні ознаки:
ясність (понятійність) і предметність тлумачень;
логічна послідовність і доказовість викладу;
точність і лаконічність висловлювань тощо.
Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:
великою кількістю наукової термінології;
наявність схем, таблиць;
оперування абстрактними, переважно іншомовними словами тощо.
Публіцистичний стиль. Сфера використання – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність.
Основне призначення – інформаційно-пропагандистськими методами вирішувати актуальні суспільно-політичні проблеми;
активний
вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до
необхідності зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи
сформувати нові.
Основні ознаки:
доступність мови і формулювань;
поєднання логічності доказів і полемічності викладу;
наявність
низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського
тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер тощо.
Основні мовні засоби:
насиченість суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, гаслами;
використовується багатозначна образна лексика, емоційно-оцінні слова, експресивні сталі словосполучення тощо.
Публіцистичний стиль поділяється на такі підстилі: стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.
